26 ознаки недорозвитку мовлення розумово відсталих дітей.

26 ознаки недорозвитку мовлення розумово відсталих дітей.

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 12:31, курсовая работа. Описание работы.  1.1 Клініка та етіологія розумової відсталості с.4 1.2 Особливості відчуття і сприйняття розумово відсталих дітей с. 10 1.3 Розвиток уваги розумово відсталих дітей с.11 1.4 Розвиток мислення розумово відсталих дітей с.14 1.5 Особливості пам’яті розумово відсталих дітей с.20 1.6 Розвиток мовлення розумово відсталих дітей с. 24 II Практична частина. 2.1 Методи дослідження сприйняття с.28 2.2 Методики дослідження мовлення с.30 2.3 Методи дослідження мислення с.31 2.4 Методи дослідження пам’яті с.41 2.5 Методики дослідження уваги с.41 Висновок с.43.

У розумово відсталих дітей наочно-дієве мислення характеризується значним відставанням у темпі розвитку. Не кожна дитина наприкінці дошкільного віку може самостійно вирішити найпростіше практичне завдання. Вона не завжди розуміє, що виникає проблемна ситуація, якщо і розуміє, то не пов'язує її з необхідністю використання допоміжних засобів.  Для дитини дошкільного віку є складним опанування як окремих дій, так і їх послідовності. Опанування елементів трудової діяльності має важливе значення для розвитку в дитини як пізнавальної діяльності, так і особистісних якостей (волі, цілеспрямованості, самостійності). У розумово відсталих дітей формують передусім навички самообслуговування.

Дебільність (легка розумова відсталість) – найлегший ступінь розумової відсталості, який виникає внаслідок поверхневого пошкодження кори головного мозку. Спостерігається певне відставання у розвитку локомоторних функцій, яке у шкільному віці може бути виявленим лише за допомогою спеціального обстеження. У таких дітей порівняно добре розвинене побутове мовлення.  Алалія – загальний недорозвиток мовлення внаслідок органічного пошкодження мовленнєвих. центрів кори головного мозку.  Діти-олігофрени легко проймаються почуттями, які майстерно передає їм педагог. Емоційний виклад навчального матеріалу привертає та утримує увагу школяра, активізує його розумовий потенціал.

Становлення зв'язної мови у розумово відсталих дітей здійснюється уповільненими темпами й характеризується певними особливостями. Розумово відсталі школярі досить тривалий час затримуються на етапі питально-відповідної форми мови. Перехід же до самостійного зв'язного висловлювання дуже важкий для цих дітей і в багатьох випадках затягується аж до старших класів допоміжної школи.

Класифікація розумової відсталості Розумово відсталі діти розрізняються ступенем вираженості дефекту, що вимірюється по тесту інтелекту Векслера в умовних одиницях. Діти з легким ступенем розумової відсталості (олігофренія в ступені дебільності) складають 75 - 80%. Їх рівень інтелектуального розвитку (iq) становить 50 - 70 умовних одиниць.  Розумова відсталість - це не просто "мала кількість розуму", це якісні зміни всієї психіки, всієї особистості в цілому, що з'явилися результатом перенесених органічних ушкоджень центральної нервової системи.  Ця особливість мовлення розумово відсталих дітей зумовлена своєрідністю протікання процесів їх мислення, зокрема аналізу і синтезу.

Алалія – відсутність мовлення або системний недорозвиток мовлення в результаті органічного ураження кори головного мозку в до мовленнєвий період життя дитини.  Алалія сенсорна – недорозвиток мовлення, коли спостерігається розрив між значенням і звуковою оболонкою слова; у дитини порушується розуміння мовлення оточуючих, незважаючи на збережений слух і збережені можливості до розвитку активного мовлення; причиною А. с. є ураження мовленнєво-слухового аналізатора (Верніке центр).  Критерій – ознака, на основі якої відбувається оцінка, визначення чи класифікація будь-чого. Крововилив – накопичення крові, що вилилась із судин в тканинах і порожнинах організму. Кровотеча – витік крові із кровоносних судин.

Головні причини інвалідності таких дітей органічні ураження нервової системи хвороби сенсорних органів психічні розлади та вроджені вади розвитку. Отже актуальністю теми є сучасні зміни в системі дошкільної освіти які певним чином вплинули на зміст корекційновиховного навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. У зв’язку з впровадженням нової Програми розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю виникла потреба в тому щоб допомогти практичним працівникам в організації корекційнорозвивальної та виховної роботи з

Проте не у всіх випадках ці процеси проходять благополучно: у деяких дітей навіть при нормальному слуху та інтелекті різко затримується формування кожного із компонентів мови: фонетики лексики граматики. У всіх дітей із ЗНМ завжди спостерігається порушення звуковимови недорозвиток фонематичного слуху помітне відставання в формуванні словникового запасу і граматичної будови. У дітей із нормальним інтелектом на відміну від дітей олігофренів пасивний словник значно перевищує активний. Характерним для дітей цього рівня є використання

В активний словник розумово-відсталих починають проникати слова-пароніми: злива - слива, ніч - піч, орден -ордер, делегат - депутат. Складність вживання паронімів в мовленні пов'язана з невеличким звуковим розрізненням слів-паронімів.  Навчити дітей точним визначенням - значить привчити їх чітко, логічно і ясно висловлювати свої думки. Тому, робота над визначенням слова повинна зайняти відповідне місце в роботі з розвитку мовлення.  Робота над словотворенням та утворенням словосполучень уявляє певну цінність як для розвитку мовлення розумово відсталих дітей, так і для засвоєння орфографічних правил.  26. Скласти вірш, доповнюючи рядки.

Психологічні особливості розвивально-корекційної роботи з розумово відсталими дітьми. 1. Завдання та принципи корекційної роботи. 2. Механізми та можливості корекції розвитку розумово відсталої дитини. 3. Етапи корекційної роботи. 4. Особливості роботи психолога з учнями допоміжної школи.  15. Забезпечення позитивної мотивації до розвитку і самовдосконалення. Тільки в цьому разі дитина буде союзником педагога у його педагогічній діяльності, суб'єктом навчання та виховання. 2.2.2. Механізми та можливості корекції розвитку розумово відсталої дитини. Основою для корекційних заходів є механізми сенсибілізації — удосконалення функції під впливом тренування, а також компенсаторні можливості організму.