8 від чого залежить успішність професіоналізації студента

8 від чого залежить успішність професіоналізації студента

Успішність професіоналізації студента залежить від власної активності студента, від наявності відповідних мотивів (бажання, потреби реалізувати свій внутрішній потенціал в оволодінні професією; потреби реалізувати свої життєві цінності відповідно до цілей професійної діяльності), від самовиховання. Професійна спрямованістьособистості передбачає розуміння і внутрішнє прийняття нею цілей і завдань професійної діяльності, а також співзвучних із нею інтересів, настанов, переконань і поглядів.

Професійну Я-концепцію досліджували: у працях, присвячених особистісному зростанню (С. Д. Максименко, І. Д. Пасічник, М. І. Томчук, М. В. Савчин, В. П. Москалець, Н. І. Жигайло та ін.), професіоналізму особистості (В. В. Буткевич, 4. Є. О. Клімов, А. К. Маркова, Н. І. Жигайло та ін.), професійному становленню (Е. Ф. Зеєр, Р. В. Каламаж, О. М. Кокун та ін.), професійному самовизначенню (М. С. Пряжников, Т. В. Кудрявцев); у галузі військової психології (М. М. Козяр, М. Й. Варій, Ю. О. Овчаренко, М. І. Томчук та ін.), економічної психології (І. Д. Пасічник). Особливості професійної Я-концепції до

Загалом розвиток самооцінки у дитини це досить складний процес, адже в дитячому віці вона напряму залежить від відношення до дитини дорослого, оскільки в неї самостійно не може сформуватись власна стійка самооцінка. Її становлення у віковому аспекті пов’язане з оволодінням дитиною все більш досконалими способами самооцінювання, з розширенням і поглибленням знань про себе, з їх узагальненням і наповненням “особистісними смислами”, з посиленням їх спонукально мотиваційної ролі (10,8). Таким чином спочатку дитина стихійно приймає відношення до неї дорослого, тобто першими витоками самооцінки для

2. Успішність професіоналізації визначається ступенем відповідності індивідуально-психологічних особливостей особистості вимогам професії. 3. Кожна людина відповідає вимогам ряду професій. 4. Ступінь співвідношення індивідуальних особливостей і професійних вимог визначає рівень інтересу до професії, задоволеності в ньому, прагнення до професійного вдосконалення і т.д.  Розвиток особистісних особливостей при оволодінні професією і її здійсненні залежить від специфіки праці. Наприклад, професія юриста виробляє самовладання, спостережливість, пильність; професія педагога у її успішних представників розвиває емпатію, педагогічну спостережливість, терпимість, здатність розподіляти увагу.

Підвищення успішності студентів. Статистичні данні про відсів студентів свідчать, що в середньому по. країні на останньому курсі вчаться близько 70% молодих людей, зарахованих. на І курс. Головними чинниками низької успішності і великого відсіву студентів. є:  відсутність у них бажання вчитися і працювати за вибраною ними.

Навчально-методичний посібник ставить за мету допомогти студентам у плануванні успішного професійного становлення в контексті трендспоттингу як основи моніторингу та прогнозування трендів на ринку праці для досягнення конкурентоздатності майбутніх фахівців. Посібник укладено відповідно до вимог кредитно-модульної системи згідно з програмою дисципліни за вибором „Трендспоттинг та професійне майбутнє сучасного фахівця”. Подано опис і структуру дисципліни, теоретичний матеріал, який розкриває сутність основних понять кожної теми, запропоновано проблемні питання та питання й тестові завдання для с

- Перебудова провідної діяльності (випробування студента "свободою" у порівнянні зі шкільними обмеженнями). В сучасних умовах цей час часто використовується на заробляння грошей, що фактично дозволяє говорити про провідної діяльності для багатьох студентів не як про навчально-професійної, а як про власне професійної (точніше - про діяльність "підробляє").  По мірі професіоналізації успішність виконання діяльності починає визначатися ансамблем професійно важливих якостей, які роками "експлуатуються".  8) індивідуальний "межа" розвитку працівника, який багато в чому залежить від початкового рівня освіти, від психологічної насиченості праці; причиною утворення межі може бути незадоволеність професією

Навчання студента ми будемо розглядати як складний процес учбової діяльності, в якій відбувається контрольоване засвоєння когнітивного і соціально-професійного досвіду (насамперед у вигляді інтелектуальних операцій і теоретичних понять), необхідних способів дій, які реалізуються через уміння.  Учіння як пізнавальна діяльність має психологічну структуру, а її успіхи залежать від активності того, хто вчиться. Студент – суб’єкт навчання тоді, коли працює на вищому рівні активності, здатний ініціювати й здійснювати пізнавальну діяльність і брати на себе відповідальність за свої дії. Проте в навчанні студентів є серйозні недоліки (див. проект «Програми розвитку освіти в Україні на 2005-2010 рр.»).

У процесі навчання студент зіштовхується з низкою проблем психолого-педагогічний аспект яких пов’язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації принципово відмінної від шкільних форм та методів організації навчального процесу. Ця новизна та пов’язані з нею труднощі створюють певний бар’єр, який необхідно здолати.

Сучасний етап професіоналізації тісно пов'язаний із бурхливим розвитком науково-технічного прогресу. Тут відбуваються процеси, що призводять до зростання інтелектуального і творчого потенціалу працівників сфери матеріального і духовного виробництва, що обумовлює тенденції по скороченню розриву у змісті і характері розумової і фізичної праці, теоретичної і практичної діяльності, матеріального виробництва і науки.  Таким чином, професіоналізм пов'язаний і з освітою. Здатність людини до праці залежить від рівня і якості загальних і професійних знань. Саме ці показники визначають інтелектуальний потенціал робітників і спеціалістів.

3. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку 4. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності. Ключові слова: студентство, криза студентського віку, професіоналізація, компетентність, психологічна готовність.  Успішність адаптації студента у ВНЗ значною мірою залежить від розуміння й уваги до розв´язання цієї проблеми з боку педагогів. Доцільними є такі заходи: зустріч ректора з усіма першокурсниками у перші тижні навчання, щоб дати доброзичливі батьківські поради, настанови і застереження; індивідуальна і групова робота куратора; спеціальні заходи служби психологічної допомоги; увага з боку заступника декана з питань виховної роботи.

Методологічні основи психології становлення професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей . 75 2.2. Теоретико-методологічні підходи до вивчення психологічних закономірностей та механізмів становлення професіоналізму студентів.. 100 2.3.  Становлення професіоналізму студента інженерно-технічної спеціальності під час навчально-професійної діяльності зумовлює низка чинників: конструктивне розв’язання протиріч, криз та подолання психологічних бар’єрів, що виникають у процесі взаємодії із освітньо-професійним середовищем; активний вплив на психологічні предиктори професіоналізму (індивідуально-типологічні та характерологічні властивості

Успішність проф.-ції студ. залежить від власної акт., від наявності відпов. мотивів (баж., потреба реалізувати свій внутр. потенціал в оволод. проф.-ю; потреба реаліз. свої життєві цінності відпов. до цілей проф. д-сті). Ці мот. визн. різні рівні акт-сті студ. в навч.-проф. д-сті  Водночас студенту-майб. педагогу притаманні також усі ті особл., які характериз. суч. студентство загалом. 8. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання.  На етапі професіоналізації відбув. ідентифікація себе з професією, формується необх. і достатній для оптим. виконання проф. функцій рівень ЗУН, актуалізується потреба у викон. д-сті на рівні зразків і досягненні певних результатів у наук. сфері.

Як допомогти студентові в професіоналізації спрямованості особистості та розвитку професійних мотивів? 1. Виробляти в студентів правильне уявлення про суспільну значущість і зміст майбутньої професійної діяльності (будь-якої).  Студенти з позитивною «Я-концепцією» активніші у навчанні (на заняттях вони частіше запитують, обговорюють порушені проблеми, виявляють ініціативу у відповідях, висловлюють власні судження тощо), успішно оволодівають навичками самоосвіти, намагаються оволодіти рисами особистості, які притаманні професійній моделі.  Вияв цих змін і реагування на них залежить від професійних настанов студента, мотивів його поведінки та навчально-професійної діяльності.

Професійну Я-концепцію досліджували: у працях, присвячених особистісному зростанню (С. Д. Максименко, І. Д. Пасічник, М. І. Томчук, М. В. Савчин, В. П. Москалець, Н. І. Жигайло та ін.), професіоналізму особистості (В. В. Буткевич, 4. Є. О. Клімов, А. К. Маркова, Н. І. Жигайло та ін.), професійному становленню (Е. Ф. Зеєр, Р. В. Каламаж, О. М. Кокун та ін.), професійному самовизначенню (М. С. Пряжников, Т. В. Кудрявцев); у галузі військової психології (М. М. Козяр, М. Й. Варій, Ю. О. Овчаренко, М. І. Томчук та ін.), економічної психології (І. Д. Пасічник). Особливості професійної Я-концепції до