роль фіта гутс-мутса у становленні німецької національної системи гімнастики

роль фіта гутс-мутса у становленні німецької національної системи гімнастики

Спортивна гімнастика Гімнастика як засіб фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, військово-прикладної підготовки і лікування був відомий ще в далекій давнині.  Досвід Г. Фіта і Ф. Гутс-Мутса був доповнений і методично розвитий Ф.-Л. Яном, що розробив прийоми використання гімнастичних снарядів у розвитку фізичних якостей на основі змагального методу. Сама назва гімнастики по Ф.-Л. Янові - "турнкунст" - у перекладі з німецького означало мистецтво спритності, визначало спрямованість і зміст гімнастичних вправ. У німецькій гімнастиці заохочувалося строге виконання рухів, прямі лінії і багаторазове повторення тих самих вправ на снарядах.

Фіт не створив закінченої системи гімнастики, але підготував матеріал для неї. Найбільшу цінність у його працях становлять опис техніки гімнастичних вправ і методичні вказівки до них.  Гутс-Мутс широко застосовував різні снаряди для лазіння (шести, канати, сходи, поперечини, колоди, балансові щогли, дошки), метання (кам'яні і залізні кулі, диски, списи). Багато вправ виконувалися за командою всією групою.  Так з розрізнених гуртків гімнастики в Німеччині виник гімнастичний рух, що відіграв велику роль в подальшому розвитку фізичної культури в цій країні.  Шпісс побудував схему уроку гімнастики і тим самим завершив створення системи німецької національної гімнастики.

Преимущественно Гутс-Мутс известен как один из основоположников (наряду с Фридрихом Людвигом Яном) германской физкультурной педагогики. Его книга «Гимнастика для юношества» была первым немецким гимнастическим пособием. Кроме того, Гутсмутсу принадлежат учебник по плаваниюи учебное пособие по игровым видам спорта под названием «Игры для упражнения и отдыха тела и духа» , в котором, в частности, содержится первое описание правил игры в бейсбол. 4. После захвата Германии наполеоновской армией взгляды Гутс-Мутса на физическое воспитание изменились, этой перемене содействовало национально-освободит

Німецька система гімнастики. Засновниками німецької системи гімнастики були Йоганн Гутс-Мутсом, Фрідріх Ян, Адольф Шпісс. Основу цієї системи становили вправи на гімнастичних снарядах (перекладина, бруси, кінь, сходи, держаки тощо), військово-ігрові вправи, туризм, екскурсії. Головною метою вважалося розвиток рухових здібностей, складних рухів, витривалості, волі і дисципліни.  Німецька система - шляхом фізичної підготовки і виховання на колективній основі. Французька гімнастична система. Французька гімнастична система - створена полковником Франциско Аморосом (1770 - 1848).

Гутс-Мутс работал почти одновременно с Фитом, но в другом филантропине. Фундаментом для работы Гутс-Мутса послужили античная гимнастика, рыцарские искусства, детские подвижные игры, народные игры сельского населения, искусство акробатов. Основу его гимнастической системы составили главные виды греческого пятиборья: бег, прыжки, метание диска и копья и борьба. Большое внимание он уделял режиму учеников, их подготовке к упражнениям. В его трудах “Гимнастика для юношества” (1804), “Гимнастическое руководство для сынов отечества”(1817) и др. есть подробное описание спортивных площадок и беговых до

После захвата Германии наполеоновской армией взгляды Гутс-Мутса на физическое воспитание изменились, этой перемене содействовало национально-освободительное движение, развитие капитализма. Педагог считал, что с гимнастическими упражнениями надо знакомить студентов высших учебных заведений, будущих учителей. Ко всем остальным сословиям гимнастика, по его мнению, имела еще более близкое отношение, ибо их тело должно служить государству. Гимнастика тогда считалась основой национальной системы физического воспитания немецкого народа. Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift

Визначну роль відіграли ідеї і праці видатних французьких просвітителів: Жан Жака Руссо (1712—1778), Вольтера (1694—1778) і видатного педагога Песталоцці (1746—1827). Наприкінці XVIIIст., а головним чином на початку XIX ст. в Німеччині, Швеції і Франції почали створюватись буржуазні національні системи гімнастики.  Гутс-Мутс (1759—1839) також вважається одним із засновників німецької гімнастики.  У систему Гутс-Мутса входять стрибки в довжину, глибину, з жердиною, через коротку і довгу скакалки, різні види ходьби і бігу, фігурне марширування, метання, рухливі ігри, лазіння по різноманітних природних і штучних предметах і перешкодах, вправи з рівноваги на колоді та ін.

Німецька система гімнастики. Засновниками німецької системи гімнастики були Йоганн Гутс-Мутсом, Фрідріх Ян, Адольф Шпісс. Основу цієї системи становили вправи на гімнастичних снарядах (перекладина, бруси, кінь, сходи, держаки тощо), військово-ігрові вправи, туризм, екскурсії. Головною метою вважалося розвиток рухових здібностей, складних рухів, витривалості, волі і дисципліни.  У результаті в національні системи проникають спорт і ігри, починають проводитися спортивні змагання. Розвиток спортивного руху. У другій період Нового часу поряд з гімнастичним отримує розвиток спортивно-ігровий рух.

Физическое воспитание в наследии немецких педагогов-филантропистов: вклад Ф. Гутс-Мутса и Ф. Яна. Аннотация.  Переход на каждый новый технологический уклад знаменовал собой смену представлений о том, какую роль физическая культура может играть в жизни человечества. Смена образовательного идеала в период развития в период становления и развития первого технологического уклада (1770 – 1830 гг.) формирующееся ядро которого составляли паровые двигатели и машиностроение, выдвинула на первый план идею воспитания «гомо универсале».

ГУТС-МУТС ИОГАНН КРИСТОФ ФРИДРИХ - немецкий педагог, теоретик и практик физического воспитания. Один из создателей современной европейской гимнастики. В 1785-1837 годах преподавал гимнастику, плавание, географию и технологию в филантропине Х.Г. Зальцмана в Шнепфентале. Дал научное обоснование необходимости физического воспитания в школе. Создал комплексную, технически разработанную и целенаправленную систему гимнастических упражнений, основу которой составили виды пентатлона (пятиборья) на Олимпийских играх в Греции: бег, прыжки в длину, метание диска и копья, борьба.

Гутс-Мутс написал ряд работ по гимнастике: "Гимнастика для юношества" (1804); "Игры для развития и отдыха тела и духа" (1796); "Гимнастическое руководство для сынов отечества" (1817) и др. Они были переведены на французский, английский, датский языки и способствовали распространению идей автора в Европе.  Идеи Гутс-Мутса легли в основу немецкого турнена и шведской системы гимнастики. Занятиями гимнастикой Ян пытался восстановить утраченное равновесие человеческого образования, поставить рядом с односторонней духовной деятельностью деятельность телесную, чрезмерной утонченности противопоставить мужественность. В свою систему Ян включил 24 группы упражнений.

Гутс-Мутс затратил много времени на выделение нормативов для классификации уровня физического развития человека. В тяжелый для страны период, педагог занимался организаторской деятельностью, стремясь объединить народ посредством физкультуры. Раздробленность и поражение в войне с Наполеоном требовало от жителей повышения уровня спортивно-военной подготовки.  Шведская гимнастическая система направлена на развитие ловкости, отваги и мужества у детей и взрослых. Ее основной задачей была армейская подготовка. Основные компоненты системы подразделялись на основные 4 типа

Йоганн Кристоф Фридрих Гутс-Мутс родился в 1759 году в старинном небольшом городе Кведлинбург, расположенном в немецкой земле Саксония-Анхальт.  На сохранившихся портретах Йоганна Гутс-Мутса можно увидеть худощавого стройного господина, а учитывая, что он прожил 80 лет (умер в 1839 году) можно быть уверенным, что гимнастика, труд и здоровый образ питания были его постоянными жизненными принципами. Филантропизм и филантропины. К окончанию эпохи Просвещения развитие культуры, философии, этики приводит к осознанию необходимости реформ в деле образования и педагогики.

Фундаментом для роботи Гутс-Мутса була антична гімнастика, лицарське мистецтво, дитячі рухливі ігри, народні ігри, мистецтво акробатів. Герхард Фіт (1765-1836) – викладач гімнастики у м. Дессау.  Однією з причин виникнення гімнастики та спортивно-ігрових систем фізичного виховання є зростання промисловості, науки й техніки, військової справи. Гімнастичні системи переважно створювались у країнах континентальної Європи (Німеччина, Швеція, Франція). Так, основу німецької системи гімнастики складали вправи на гімнастичних снарядах, військово-ігрові вправи, туризм, екскурсії. Головною метою став розвиток рухових здібностей, складних рухів, волі й дисциплінованості.

У систему гімнастики Гутс-Мутса входили наступні вправи:стрибки в довжину, висоту, в глибину і з жердиною, ходьба і біг з перешкодами,метання різних предметів, лазіння, перелезанія, вправи в рівновазі(Колода, горизонтальний канат і ін), перенесення ваги, марширування зіспеціальними військовими вправами, плавання та ін Навчання проводилосянаочним методом, застосовувалися змагання, закладався гімнастичний стильвиконання вправ.  У 1809 г.етот союз за наказом Наполеона був закритий. Однак під впливомідей "Тугенбунда" націоналістами-патріотами в Браунсберге (Прусія)був заснований перший відкритий плац як суспільне заклад для занятьгімнастикою.

Спортивна гімнастика Гімнастика як засіб фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, військово-прикладної підготовки і лікування був відомий ще в далекій давнині.  Досвід Г. Фіта і Ф. Гутс-Мутса був доповнений і методично розвитий Ф.-Л. Яном, що розробив прийоми використання гімнастичних снарядів у розвитку фізичних якостей на основі змагального методу. Сама назва гімнастики по Ф.-Л. Янові - "турнкунст" - у перекладі з німецького означало мистецтво спритності, визначало спрямованість і зміст гімнастичних вправ. У німецькій гімнастиці заохочувалося строге виконання рухів, прямі лінії і багаторазове повторення тих самих вправ на снарядах.

Гутс-Мутс писал, что правильнее было бы вместо сидячего отдыха (игры в карты, чтение романов) занять тело игрой, для того чтобы оно могло служить поддержкой интеллекту человека в его более высоких, соответствующих его обязанностям, занятиях. Телу человека Гутс-Мутс приписывал две функции. Первая из них заключалась в правильном восприятии внешних впечатлений и передаче их разуму и потому называлась ролью учителя разума. Вторая функция заключалась в восприятии приказаний разума и в выполнении их во внешнем мире и называлась автором слугой разума. «Разрушьте корни самого здорового растения, - пис