за сферою виробництва напрями діяльності та галузі виробництва поділяються на

за сферою виробництва напрями діяльності та галузі виробництва поділяються на

1. Промисловість як сфера матеріального виробництва. Промислове виробництво, або промисловість, — найважливіша структурна ланка господарського комплексу України.  - Розподіліть галузі та підгалузі промисловості на дві групи (за принципом: добувна, обробна): харчова, рибна, паливна, лісова, хімічна, добування залізорудної сировини, швейна, автомобільна. Основні чинники зменшення темпів зростання промисловості в роки незалежності пов’язані із загальною економічною кризою — переходом від планової до ринкової економічної системи.  Новий напрям в одержанні пластмас — збільшення виробництва видів, що саморуйнуються (біо-водорозчинних, фоторуйнівних).

Кожна з цих галузей поділяється на вужчі галузі, підгалузі, види виробництв, які випускають матеріальні товари. В сфері послуг створюються духовні блага та послуги невиробничого та виробничого характеру. До неї відносяться освіта, наука, культура, медичне і рекреаційне обслуговування, зв'язок, торгівля, страхування, житлово-комунальний комплекс, сфера управління та ін. У галузевій структурі національного комплексу України сфера матеріального виробництва переважає сферу послуг (відповідно 2/3 і 1/3). У сфері матеріального виробництва переважає промисловість (71 % вартості вироблених товарі

У статті проаналізовано особливості новітніх технологій ведення сільського господарства. Висвітлено основні проблеми та можливості розвитку сучасних інноваційних технологій у всіх секторах аграрної сфери. Запропоновано шляхи подолання кризового стану інноваційно-технологічного забезпечення сільськогосподарських підприємств, діяльність яких спрямована на динамічний розвиток сільського господарства України.

Сутність матеріального виробництва та його роль у національному господарстві України. Характеристика факторів розміщення галузей матеріального виробництва. Оцінка розвитку промисловості сільського господарства будівництва та транспорту за - рр.  До галузі включають первинну обробку льону-довгунця та інших луб’яних культур, вовни, а також шовкомотальну, бавовняну, лляну, вовняну, шовкову підгалузі, конопле-джутове, сітков’язальне, трикотажне, валяльно-повстяне, швейне, взуттєве виробництва, випуск нетканинних матеріалів, натуральних і штучних шкір, штучного хутра, хутрових виробів [12].

Матеріальне виробництво – це вирішальна сфера людської діяльності. Вона визначає виникнення, становлення і розвиток нематеріального виробництва.  Воно охоплює галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво. Третинне виробництво – створення різноманітних послуг, які обслуговують виробництво й особисті потреби. Сукупність галузей, які обслуговують виробництво, становлять виробничу інфраструктуру.  У свою чергу, матеріально-речові фактори поділяються на засоби виробництва, створені людиною (капітал), і природні фактори, що об'єднуються поняттям "земля". Особистий фактор визначається поняттям "праця".

До галузей виробничої сфери відносяться всі види діяльності людини, що створюють матеріальні блага та забезпечують їх доставку до споживача. До галузей соціальної сферивідносять всі види діяльності людини, які забезпечують її побутові та духовні потреби. Всі види діяльності людини цієї сфери називають послугами.  На рівні галузей економіки виділяються комплекси, в яких деякі галузі промисловості інтегровані з сільським господарством (агропромисловий комплекс) та будівництвом (будівельний комплекс). Взаємозамінність різних видів транспорту дозволяє і цю галузь розглядати як особливий господарський комплекс.

4) які масштаби виробництва та обсяги продажу в галузі за останні роки; 5) які нові види продукції почали виробляти в галузі за останні роки; 6) які нові тенденції помітні в розвитку галузі  Для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності розробляються функціональні стратегії : маркетингова стратегія; виробнича стратегія, фінансова стратегія; стратегія управління персоналом тощо. Кожна функціональна стратегія детально подана у відповідних розділах бізнес-плану. Далі в цьому розділі бізнес-плану потрібно викласти  Вони поділяються на індивідуальні і колективні. До індивідуальних експертних оцінок відносять: - метод інтерв’ю

Галузь промисловості — сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).  Кожна галузь економіки поділяється на комплексні підгалузі та види виробництва, які характеризуються різним ступенем диференціації виробництва.  Ці сфери, у свою чергу, поділяють на галузі національного господарського комплексу

Ефективність використання виробничих ресурсів. Організація виробництва галузі рослинництва. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу. Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу.  Описание: Ефективність використання виробничих ресурсів. Організація виробництва галузі рослинництва. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу. Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу. Дата добавления: 2014-11-03.

102. За сферою виробництва напрями діяльності та галузі виробництва поділяються на: а) промисловість, сільське господарство; б) житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення  а) таке розміщення виробництва, за якого витримувалася б рівновага між виробничими потужностями, обсягом виробництва – з одного боку, та наявністю сировинних, енергетичних, водних, земельних, трудових, фінансових ресурсів регіону – з іншого; б) визначення найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням територіального поділу праці

Виробництво – основна сфера діяльності підприємства. Від того, яка саме продукція створюється, які засоби виробництва використовуються, залежить обсяг вироблюваної продукції, її якість і, отже, досягнення мети діяльності. Виробнича характеристика залежить від сфери діяльності підприємства. Розглянемо її на прикладі промисловості.  Індивідуальне виробництво означає виготовлення продукції за спеціально розробленими проектами і орієнтованої на конкретного виробника.  Основні напрями вдосконалення виробничої структури: 1) пошуки раціонального співвідношення виробничої структури; 2) розвиток комбінування виробництва; 3) створення безцехової структури управління підприємством.

За ознаками впливу на предмет праці всі галузі та підгалузі промисловості поділяються на видобувні й обробні.  Залежно від типу галузей і форм власності державне регулювання промислового виробництва здійснюється у вигляді прямого державного управління об”єктами (підприємствами-товаровиробниками) і регулювання підприємницької діяльності у сфері виробництва промислової продукції.  Важливим напрямом державного регулювання підприємництва у промисловості є вироблення і реалізація програм державної підтримки підприємництва, особливо малого. Так, на підтримку малих підприємств в Японії уряд виділяє 2—3млрд. дол., що становить 0,3—0,6 % витратної частини бюджету.

У більшості галузей промисловості такими витратами є, наприклад, витрата сировини, основних матеріалів, покупних виробів і напівфабрикатів, основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві, тощо. Непрямими вважають витрати, які пов’язані з виробництвом декількох видів продукції (робіт, послуг) і тому мають бути відповідним чином розподілені за допомогою спеціальних методів. Сюди входять загальновиробничі витрати.  Класифікація за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат. За цією ознакою витрати поділяють на змінні та постійні. Натяк на їх сутність вгадується в самій назві.

Здебільшого місією сучасного підприємства (фірми) вважають виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку.  До них належать суб'єкти господарювання з кількістю працівників: у промисловості та будівництві - до 200 осіб; в інших галузях виробничої сфери - до 50 осіб; науці й науковому обслуговуванні до 100 осіб; галузях невиробничої сфери - до 25 осіб; роздрібній торгівлі - до 15 осіб.  За характером своєї діяльності цехи поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні.  картелі - договірне об'єднання підприємств (фірм) переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції

ТЕМА УРОКУ: Виробничі ресурси. Виробництво та продукт економічної діяльностіМЕТА УРОКУ: сформувати уявлення про виробництво та його структурні елементи, розглянути фактори виробництва: земля, праця, капітал, підприємницький хист, інформація та їх характеристики, розвивати економічне мислення т