які механізми лежать в основі міжособистісного сприйняття людьми один одного

які механізми лежать в основі міжособистісного сприйняття людьми один одного

Явищем егоцентризму ускладнюється процес міжособистісного пізнання людьми одне одного. Він полягає в нездатності побачити і зрозуміти пізнавальну позицію іншої людини, невмінні оцінити факти, події, явища з її точки зору. Егоцентризм - зосередженість індивіда тільки на власних інтересах і переживаннях, що спричиняє його нездатність зрозуміти іншу людину як суб'єкта взаємодії та самодостатню особистість.

Сприйняття людини людиною в процесі міжособистісної комунікації засноване на законах соціальної перцепції і включає в себе сприйняття, розуміння і оцінку людьми один одного, що дозволяє сформувати адекватний образ співрозмовника і вибрати відповідний стиль спілкування і взаємодії. В цілому в ході соціальної перцепції здійснюється емоційна оцінка іншого, спроба зрозуміти причини її вчинків і прогнозувати його поведінку. Сприйняття і розуміння партнера може бути ускладнене тим фактором, що співрозмовник часто не є пасивним, а може сам впливати на комунікатора, прагнучи створити позитивне враженн

Ефекти міжособистісного сприйняття. Михайло Олексійович Василик, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри політології Санкт-Петербурзького державного політехнічного університету. Сприйняття — це процес відбору, організації та інтерпретації чуттєвих даних.  принцип вибірковості: у кожній конкретній ситуації людина звертає звернула увагу лише на порівняно малу частину впливів, та заодно створює хоч і обмежену, зате більш зв'язну і осмислену картину світу; принцип цілісності: люди сприймають об'єкти й ситуації на як динамічний ціле, спонтанно організують свої сприйняття в осмислену форму, у своїй діють принципи просторової близькості, подібності

Для сприйняття людини і його розуміння суб'єкт несвідомо вибирає різні механізми міжособистісного пізнання. Основним є механізм інтерпретації (співвіднесення) особистісного досвіду пізнання людей взагалі зі сприйняттям даного людини. Механізм ідентифікації в міжособистісному пізнанні представляє ототожнення себе з іншим людиною. Суб'єкт також використовує механізм каузальної атрибуції (приписування приймається певних мотивів і причин, пояснюють його вчинки та інші особливості). Механізм рефлексії іншого людини в міжособистісному пізнанні включає усвідомлення суб'єктом того, як в

При сприйнятті людьми один одного формуються певні відносини з включенням емоційних регуляторів — від неприйняття тієї або іншої людини до симпатії, дружби, любові. Соціальна атракція — це особливий вид соціальної установки на іншу людину, в якому переважають позитивні емоційні компоненти. Виділяють три основні рівні атіракції: симпатія, дружба, любов. Аттракция виявляється в емоційній привабливості, вабленні однієї людини до іншого. Атракцію можна розглядати як особливий вид соціальної установки на іншу людину, в якій переважає емоційний компонент, коли цей "інший" оцінюється перева

Зміст та ефективність міжособистісного сприйняття. Внутрішній механізм контакту між людьми — інтелектуальне й емоційне переживання. Перше виникає під час активної спільної діяльності і є можливим в тому випадку, коли партнери поважають один одного, щиро обмінюються враженнями, досвідом, спільно вирішують складне завдання.  Тому сприйняття людини людиною відноситься до галузі соціальної перцепції, але не вичерпує її. Якщо уявити собі процес соціальної перцепції в повному обсязі, то постає дуже складна і розгалужена схема.

Основне завдання сприйняття — сформувати нове враження про людину. На основі численних досліджень психологи прийшли до висновку, що перше враження формується під впливом трьох факторів — фактора переваги, фактора привабливості та фактора ставлення до спостерігача. Дія фактора переваги виявляється найчастіше в умовах нерівності партнерів у тій чи іншій сфері — соціальній, інтелектуальній, груповій і т. ін.

Соціальна перцепція — це багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків. Отже за основу для визначення поняття легендованого спілкування ми приймаємо спілкування як сукупність трьох його складових компонентів, а саме комунікативного, інтерактивного та перцептивного у контактах між окремими індивідами.

Основне завдання сприйняття — сформувати нове враження про людину. На основі численних досліджень психологи прийшли до висновку, що перше враження формується під впливом трьох факторів — фактора переваги, фактора привабливості та фактора ставлення до спостерігача. Дія фактора переваги виявляється найчастіше в умовах нерівності партнерів у тій чи іншій сфері — соціальній, інтелектуальній, груповій і т. ін.

Соціальна перцепція — це багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків. Отже за основу для визначення поняття легендованого спілкування ми приймаємо спілкування як сукупність трьох його складових компонентів, а саме комунікативного, інтерактивного та перцептивного у контактах між окремими індивідами.

Зміст і ефекти міжособистісного сприйняття. Професійні, вікові та індивідуальні особливості оцінці людьми один одного. Методики соціально-психологічної діагностики поведінки в групі.  Сприйняття людини людиною характеризується свідомістю. За допомогою слів, якими позначають сприйманого, в образ його включається узагальнене знання про дану категорію людей, що склалося внаслідок суспільної практики і більш-менш засвоєне сприймаючим суб'єктом.

Організована перцептивна діяльність, в основі якої лежать певні способи обстеження об’єкта, застосування поня-тійного апарату забезпечує багатостороннє, багаторівневе сприй-няття об’єкта. 16.  Сприймання людьми одне одного у процесі спілкування і дія-льності, формування враження є вихідною передумовою їхнього пі-знання. Таке сприймання – набагато активніший процес, ніж сприй-мання людиною інших об’єктів світу, оскільки воно особливо акти-візує розумові, вольові, емоційні процеси, частіше спонукає до дії, осмислення себе та інших, нових знань.  Ще одним дуже важливим механізмом міжособистісного сприйняття є стереотипізація.

Механізми сприйняття людини людиною. У процес спілкування включені щонайменше дві людини. Яким же чином кожен з них, орієнтуючись на зовні виявляються поведінкові характеристики іншого, формує уявлення про нього, про його внутрішній світ? В актах взаємного пізнання має бути виділено дію трьох найважливіших механізмів міжособистісного сприйняття: ідентифікації, рефлексії і стереотипізації.  Ефекти міжособистісного сприйняття каузальних атрибуція. Люди, пізнаючи один одного, не обмежуються отриманням відомостей шляхом спостереження. Вони прагнуть до з'ясування причин поведінки партнерів по спілкування і з'ясування їх особистісних якостей.

Також на формування першого враження щодо іншої людини впливають механізми міжособистісного сприйняття. Вивчення перцепції показує, що можна виділити ряд універсальних психологічних механізмів, що забезпечують сам процес сприйняття іншої людини і що дозволяють здійснювати перехід від зовні сприйманого до оцінки, відношенню і прогнозом. До механізмам міжособистісної перцепції відносять механізми: * пізнання і розуміння людьми один одного (ідентифікація, емпатія). * пізнання самого себе (рефлексія). Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter.

Егоцентризм. Явищем егоцентризму ускладнюється процес міжособистісного пізнання людьми одне одного. Він полягає в нездатності побачити і зрозуміти пізнавальну позицію іншої людини, невмінні оцінити факти, події, явища з її точки зору. Егоцентризм - зосередженість індивіда тільки на власних інтересах і переживаннях, що спричиняє його нездатність зрозуміти іншу людину як суб'єкта взаємодії та самодостатню особистість.

Причини виникнення та наслідки міжособистісних і міжгрупових конфліктів. Міжособистісні стилі вирішення конфліктів. Основні сфери прояву міжособистісних конфліктів з виділенням деяких їх типів і причин.  Орієнтація на "безконфліктний" розвиток суспільства робила проблематику конфліктів неперспективною. Це призвело не тільки до її фактичного вилучення зі сфери наукового дослідження, а й до того, що в суспільстві не сформувалися механізми розв'язання конфліктів, особливо в системі управлінської діяльності.