технології розвитку писемного мовлення молодших школярів

технології розвитку писемного мовлення молодших школярів

1.3 Особливості розвитку писемного мовлення у молодших школярів з ЗПР. Низький рівень сформованості пізнавальної сфери, а також емоційно-особистісна незрілість дітей з ЗПР при схоронності аналізаторів, які необхідні для сприятливого розвитку мови, визначають його своєрідність в період початкового навчання в школі.  Каліграфія школярів із затримкою психічного розвитку своєрідна. Учні не дотримуються рядок, елементи букв не пропорційно збільшені або, навпаки, зменшені. Письмові роботи рясніють незліченними, багаторазово зробленими виправленнями, що надає написаному тексту вкрай недбалий вигляд.

Це можуть бути уроки розвитку умінь аудіювання та говоріння, усного мовлення та читання, говоріння, письма. Згадані типи уроків не виступають в абсолютно чистому вигляді. 3.Структура уроків іноземної мови.  Оскільки молодші школярі не мають стійкої цілеспрямованої уваги, не вміють її переключати, слід насичувати урок такими вправами, які б дали змогу урізноманітнювати діяльність, спрямувати увагу. Використання ТЗН викликає інтерес до предмета, робить мовлення образним та емоційним. Інтерес стимулює пам’ять.  2. Мовленнєвою вправою у навчанні писемного мовлення є складання плану у формі запитань. 3.Структурно-мовленнєва схема є ефективною вербальною опорою для навчання монологічного мовлення.

«Розвивати мовлення – означає вчити школярів правильно і доцільно, відповідно до норм літературної мови користуватися всім арсеналом мовних засобів у побудові зв’язних висловлювань» – зазначав М.С.Вашуленко [2, с.307]. Успішному здійсненню комунікативної функції сприяє всебічна унормованість мови: її словникового складу, загальновживаних граматичних форм, фонетичного складу, вимови й правопису.  Неправильна вимова і помилки відвертають увагу на зовнішню сторону мовлення. Порушення мовленнєвих норм, неправильна вимова класифікуються як ознака неграмотності, некультурності людини.  Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрями

Розвиток звязного мовлення молодших школярів на уроках української мови. ЗМІСТ. Вступ.  Розвивати мовлення школярів - означає розвивати чотири його складові частини: вміння слухати і говорити, читати і писати. А тому все, що вивчається у початковій школі, насамперед має бути підпорядковане цій меті. Бо на уроках учні вчаться сприймати слова, розуміти їх, отримувати необхідну інформацію не лише шляхом читання текстів підручника, але й через додаткові засоби (журнали, газети, довідники, словники, каталоги, діафільми, кінофільми, малюнки, художні полотна, діаграми, схеми тощо), які повинні бути в класі.

РОЗДІЛ 2СТАН ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УСНОГО Й ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ2.1. Ретроспективний аналіз проблеми розвитку усного й писемного мовленняПерші спроби розв’язати проблему навчання усного й писемного мовлення школяріву початковій ланці вчені зробили наприкінці XIX ст., коли остаточно утвердиласядумка про необхідність формувати не тільки писемне, а й усне

Сучасні методи корекції усного та писемного мовлення молодших школярів під час корекційно-логопедичних занять : тематичний збірник праць / Упоряд. : А. А. Волосюк; за заг. ред. Гузь Н. Л. – Рівне : РОІППО, 2014. – 56 с.  Поліпшення розвитку мовлення у них зразу ж позитивно позначається і на інтелектуальному розвитку в цілому. Тому, спостерігаючи таких дітей психолог повинен організувати їм обстеження логопедом, щоб виключити первинний мовний розлад.  Втілюючи дану технологію в практику, коригуючи усне і писемне мовлення учнів з особливими потребами, використовую такі завдання. Наприклад: Гра «Незнайко» - один учень читає, а інший виправляє помилки.

· взаємозв’язок розвитку усного і писемного мовлення; · оцінка виразності мовлення; · розвиток чуття мови  Принцип взаємозв’язку в навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів передбачає чітке визначення і врахування загальних вимог щодо засвоєння учнями мовних і мовленнєвих знань та виховання й розвитку молодших школярів відповідно до змісту шкільної програми. Додержання принципу функціонально-комунікативної спрямованості під час навчання молодших школярів допоможе вчителеві реалізувати соціальне замовлення щодо виховання особистості, здатної вільно працювати в різних галузях людської діяльності.

«Розвиток мовлення у молодшого школяра виражається в тому, що у нього виробляється навичка читання, тобто достатньо швидке і правильне пізнавання букв і їх поєднань і перетворення побачених знаків у вимовні звуки, звукосполучення, тобто в слова. Усвідомленість читання виявляється в тому, що з'являються правильні інтонації, діти звертають увагу на знаки, пунктуації, що стоять в кінці: крапку, знаки запитання і оклику.

але іформаційно-комп'ютерні технології поки ще слабко використовуються в цьому напрямку. А адже комп'ютер дає можливість • Доставляти учням необхідний практичний матеріал в частки секунди • Активізувати і зосередити увагу на самій суті виконання завдання • Забезпечити полісенсорній подачі інформації • Вводити додаткові візуальні динамічні опори • Збільшити обсяг виконання тренувальних вправ. • А так само при підготовці до уроків комп'ютер дає можливість заощадити час на пошук інформації, ілюст

Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрями: · вдосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої мовної культури; · збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів  Писемне мовлення позбавлене жесту, інтонації і має бути (у відмінності від внутрішнього) більш розгорненим, проте для молодшого школяра переказ внутрішнього мовлення в писемне на початковому етапі дуже складне. Кожне слово вивчене дитиною здається їй важливим. Часто нове слово має загальний корінь з вже знайомим словом, тому дитині легше його запам'ятати.

Складовою проблеми розвитку мовлення молодших школярів виступає робота над словом, оскільки розвиток мовлення включає в себе роботу: над окремими словами; над словосполученнями і реченнями; над зв’язним мовленням. Засвоєння лексичного багатства мови молодшими школярами не повинно проходити стихійно. Одним із найважливіших завдань розвитку мовлення учнів початкових класів є керування процесом збагачення словника дітей, упорядкування словникової роботи, нарешті , активізація словника учнів.

Перелічені напрями роботи з розвитку мовлення становлять основу для формування в молодших школярів умінь сприймати, відтворювати й будувати зв'язні висловлювання різних типів і стилів мовлення. Під зв'язним мовленням у методиці розуміється монологічне мовлення, точніше процес, діяльність мовця. Наслідком такої діяльності стає текст.

Методичні рекомендації. По використанню сучасних методів корекції усного та писемного мовлення молодших школярів. Мовленнєві проблеми сьогодні стали досить поширеним явищем. Аналізуючи наслідки щорічного обстеження мовлення учнів на початку навчального року, доводиться констатувати, що у перші класи загальноосвітніх шкіл вступають% дітей з різними мовленнєвими вадами. На превеликий жаль, за останні роки простежується тенденція до збільшення кількості дітей – логопатів. У спеціальних школах, звичайно, майже всі діти мають такі вади.