статті з проблеми формування у дітей уявлень і понять про величину предметів

статті з проблеми формування у дітей уявлень і понять про величину предметів

Формувати у дітей вміння порівнювати предмети за довжиною, висотою, шириною і товщиною, прикладанням один до одного. Вчити розкладати предмети в порядку зростання та спадання (високий - вищий - найвищий). 4. Якщо важливе місце в системі роботи щодо ознайомлення з величиною: • у дітей четвертого року є навчання їх розрізняти й називати розміри предметів, то • на п’ятому році - упорядковування предмета за одним із параметрів. 5. Особливості наочного матеріалу. Набори однакових предметів, які відрізняються лише одним параметром. Як ускладнення можна згодом працювати з предметами, які відрізняютьс

Тема работы: Методика ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з величиною предметів по предмету Педагогика. Размер: 53.50 КБ. Содержит 55871 знак, 0 таблиц и 0 изображений. .Зміст . .Вступ .1 Поняття про величину та її значення .2 Особливості сприймання дошкільниками поняття про величину предметів .3 Завдання змісту ознайомлення

Вчити дітей порівнювати предмети за величиною (розмір, довжина, висота, ширина), використовуючи слова: ширше - вже, довше - коротше, вище - нижче, більше - менше. Вчити шляхом накладення і на «око» порівнювати контрастні предмети. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати предмети за величиною, здійснювати сериацию предметів. «Великий - маленький».  Дитина вибирає собі тільки картинки з великими предметами, не залежно від форми, а середні і маленькі відкидає (можливі інші варіанти). «Більше - менше». (Д/і «Жив - був кружечок»).  Дитина порівнює зображені фігури за розміром, використовуючи поняття «більше, менше». «Лялька йде в гості».

Навчання вимірюванню допомагає усунути недоліки у формуванні уявлень про число, які виникають при навчанні рахунку тільки перериваних величин. У старшій групі дітей навчають вимірювати і визначати за допомогою умовної міри величину предметів (довжину, ширину, висоту) і обсяг рідких і сипучих тіл. Вихователь пояснює і показує послідовність вимірювання. Процес вимірювання розбивається на етапи, кожен з яких повторюється дітьми слідом за вихователем.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв’язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об’єктивної реальності. Це відбувається на рівні абстрактного, логічного мислення, результатом якого є поняття.  Поняття– це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності.  Найчастіше основна мета екскурсії - формування природничих понять про живі істоти, предмети і явища природи в реальній обстановці.  Потрібно наголосити, що в кожній темі навчального матеріалу чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей.

У дітей з порушенням мовлення корекція відчуття та сприймання охоплює формування понять про колір, форму, величину, розміщення предметів у просторі. Формування уявлення про колір відбувається у такій послідовності: — підбір предметів конкретного кольору за наочним зразком, словесною інструкцією; — підбір предметів такого самого кольору як і фон

Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку – одна з актуальних проблем сучасності. Щоб уникнути розвитку у дітей інтелектуальної пасивності необхідно розвивати у дошкільнят продуктивні форми мислення. Одним з ефективних методів роботи є пошукова діяльність, а саме – експериментування. Чим різноманітніше і інтенсивніше пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше і повноцінніше він розвивається. У даній діяльності найбільш яскраво виражені процеси цілеутворення, процеси виникнення і розвитку нових мотивів особистості, що лежать в основі саморуху, с

Методика формування елементарних математичних уявлень. Підручники.  Так дитина складає множину предметів за їхньою величиною і одночасно оцінює кількість: маленьких іграшок багато, а великих – мало. Одягаючи дитину на прогулянку, мама звертає увагу на ширину шарфика, тасьми в шапки і т. д. Гуляючи по доріжках, дорослий відмічає їхню довжину і ширину.  Перш ніж навчити рахувати, впізнавати цифри, дитина повинна засвоїти елементарне поняття про сукупність предметів – множину, навчитися виділяти в оточуючому середовищі "багато предметів" і "один". Ці елементарні уявлення і стануть фундаментом подальших знань.

Формування просторових уявлень і понять здійснюється на. заняттях з математики, рідної мови, образотворчої і конструкторської діяльності, під час фізкультурних і музичних занять, а також у процесі організації ігрової, трудової і побутової діяльності. У цій віковій групі, так само як і в попередніх, основними методичними прийомами є пояснення характеру розміщення предметів один відносно одного, словесне і графічне позначення напрямів і орієнтувань у просторі, вправи, дидактичні і рухливі ігри. Особливого значення, набуває схематичне зображення простору на аркуші паперу, вміння розуміти схему, в

- вивчити стан проблеми формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку в психолого-педагогічній теорії і практиці; - визначити та експериментально дослідити рівні сенсорного розвитку дітей раннього віку; - розробити та апробувати комплексний підхід до перцептивного научування як чинника оптимальності процесу формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку; - розглянути можливості використання методики М.Монтесорі для сенсорного розвитку дітей раннього віку.

Методика формування уявлень про величину предметів у дітей в дитячому саду 1.3. Значення навчання дітей дошкільного віку простим вимірюванням 2. Аналіз і проведення дослідно-експериментальної роботи з проблеми дослідження 2.1. Дослідження стану формування уявлень про величину предметів у дошкільників 2.2.  Величина є відносним поняттям в системі вимірювання. У зв'язку з цим у дітей необхідно формувати уявлення про величину з раннього віку, сприяти поступовому накопиченню диференціальних ознак величини. Дітям 4 - 5 років вже доступне порівняння двох предметів по довжині, ширині, висоті, товщині.

Величина предмета — це відносна характеристика його, що підкреслює довжину окремих частин і визначає місце предмета серед однорідних. Вона є властивістю предмета, що сприймається різноманітними аналізаторами: зоровим, дотиковим і руховим. Причому, найчастіше величина предмета сприймається водночас кількома аналізаторами: зорово-руховим, дотиково-руховим і т .д. Сприймання її залежить передусім від відстащ, на якій перебуває предмет від того, хто сприймає.  Формування у дітей уявлень про відношення предметів за величиною належить до галузі сенсорного виховання. На цих заняттях не механічно, а більш або менш усвідомлено діти виконують дії, аргументують вибір арифметичної дії.

Перевіряють, чи має дитина поняття про частини тіла і обличчя, для чого її просять назвати, показати їх (очі, вуха, голова, руки, ноги, живіт і т. д.), чи розрізняє вона праву і ліву сторону тіла. Для виявлення розуміння мовлення з’ясовують, чи може дитина виконати мовленнєву інструкцію, спочатку односкладову (просту), наприклад, «Покажи стіл», «Дай книгу», потім двоскладову (розгорнуту): "Візьми зошит і поклади його в шафу".  Виявлення здатності дітей сприймати колір, форму, величину предметів лише розпочинається з описаних елементарних завдань. Далі дітям пропонують оперувати предметами, при цьому вимагається враховувати їх ознаки.  У дітей немає цілісного уявлення про той предмет, який повинен вийти.

Вихователь повинен: Формувати у дітей вміння порівнювати предмети за довжиною, ви сотою, шириною і товщиною, прикладанням один до одного. Вчити роз кладати предмети в порядку зростання та спадання (високий вищий найвищий). Якщо важливе місце в системі роботи щодо ознайомлення з величиною: • у дітей четвертого року є навчання їх розрізняти й називати розміри предметів, то • на п’ятому році упо рядковування предмета за одним із параметрів. Особливості наочного матеріалу Набори однакових предметів, які відрізняються лише одним параметром. Як ускладнення можна згодом працювати з предметами, які ві

Навчання дітей поділу цілого предмету на рівні частини. Формування у дітей уявлень про величину предметів, їх вимірювання. Поняття про величину. Основні властивості величин. Особливості сприйняття величини предметів в ранньому і дошкільному віці. Завдання ознайомлення дітей з величиною предметів. Навчання дітей способам обстеження і порівняння предметів по довжині, ширині, висоті, товщині, прийоми впорядкування предметів по величині. Розвиток окоміру. Навчання способам зрівнювання предметів по протяжності. Розвиток здатності бачити в просторі вимірювання незалежно від положення предмету в прос

прикладів. Методика формування уявлень. про величину предметів та вимірювання. 2. Формування уявлень про форму предметів 9 5 3 та геометричні фігури в різних вікових групах. Ознайомлення з простором в різних вікових групах. 2. 4. 3. Формування уявлень і понять про час у 7 4 2 дітей дошкільного віку. Використання у роботі з дітьми моделей часу. 2.