київська русь-україна проблема етнічного складу держави

київська русь-україна проблема етнічного складу держави

Київська Русь - середньовічна держава VII-IX ст. Історія Київської Русі. Становлення та розвиток київської держави.  Болохівська проблема є однією із загадок середньовічної історії України. Її розв’язання тісно пов’язане з проблемою суспільно-політичного устрою Південно-Західної Русі в роки монгольського панування. Існування «болохівських громад» певною мірою іде врозріз з традиційними уявленнями про взаємовідносини між монголами та підкореними ними руськими землями, із загальновідомою концепцією «монголо-татарського іга». Детальніше 5227. Україна-Русь: Князі Галицькі-Острозькі. 02.07.2018 Автор: Володимир Білінський. 1.

Утвореня Київської держави (України-Руси). Протягом VII—VIIІ ст. із розпадом родоплемінного ладу у східних слов’ян виникли перші державні об’єднання: дулібський племінний союз, який об’єднував дулібів, полян, деревлян, хорватів, уличів і тиверців, і полянський племінний союз, до складу якого входили поляни, деревляни, сіверяни. У ІХ ст. утворилися племінні княжіння Куявія на чолі з князем Аскольдом (землі полян із центром у Києві) і Славія на чолі з князем Рюриком (землі словенів із центром у Новгороді).  ХІІ ст. Київська Русь вступила у добу роздробленості, розпавшись на окремі са- мостійні удільні князівства.  величезна територія Київської Русі; етнічна неоднородність населення

Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі.  Вступ. Ки́ївська Русь (старосл. Рѹсь а Кыѥвьская Рѹсь; 9 століття — 1240) середньовічна монархічна держава династії Рюриковичів у Східній Європі з центром у місті Києві. У середньовічних джерелах її називали Русь або Руська земля. Термін «Київська Русь» впровадив до наукового обігу Микола Михайлович Карамзін. В часи свого найбільшого розквіту на початку 12 століття сягала від Карпат до Волги та від Чорного до Балтійського морів.

1. Причини роздробленості Київської Русі. Історики по-різному пояснюють причини роздробленості Київської Русі. Називають з-поміж них. великi розміри території держави  Як і за часів Мономаха, князі збиралися на з’їзди, де й намагалися розв’язати суперечливі проблеми – головним чином пов’язані з організацією спільних походів проти половців. Кожен удільний князь, тілько-но здобував київський стіл, намагався скористатися своїм становищем для посилення великокнязівської влади й відновлення централізації держави. Сучасні історики роздробленість витлумачують не як розпад держави, як зміну її устрою та форми правління. Київську Русь часів роздробленості дослідники називають федеративною монархією.

Спадщина Київської Русі стала тією базою, на якій розвинулась культура Русі-України в епоху пізнього середньовіччя. У часи Київської Русі, особливо в період феодальної роздробленості, не вщухали міжкнязівські пристрасті з приводу переважного права на успадкування великокнязівського столу. Кому, якому князівському клану належить володіти Києвом, а отже, й Руссю — це питання стояло надзвичайно гостро.

Спадщина Київської Русі стала тією базою, на якій розвинулась культура Русі-України в епоху пізнього середньовіччя. У часи Київської Русі, особливо в період феодальної роздробленості, не вщухали міжкнязівські пристрасті з приводу переважного права на успадкування великокнязівського столу. Кому, якому князівському клану належить володіти Києвом, а отже, й Руссю — це питання стояло надзвичайно гостро.

Суть проблеми етнічного складу Київської Русі сформульовано в питанні: «Що існувало в Давньоруській державі: стійка єдина давньоруська народність чи окремі праетноси українців, росіян, білорусів?». Теорії походження Київської держави: 1. Давні літописи про походження Київської Русі. Найдавніший руський літопис – «Повість минулих літ» - заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали «русь». Запросили їх «княжити і володіти» ними племена чудь, словени, кривичі та весь. Відгукнувшись на це запрошення, три норманських брати Рюрик, Синеус і Трувер споча

Проблема походження Київської Русі протягом тривалого часу була дискусійною. Ще в XVIII ст. німецькі історики Г.-З. Байєр та Г.Ф. Міллер висунули норманську концепцію походження Київської держави. Спочатку дискусія точилася навколо походження назви «Русь».  Основні етапи становлення і розвитку Давньоруської держави Період становлення держави Русі-України проходив у тяжкій боротьбі з варягами, уграми, печенігами, половцями, хозарами, татарами та іншими завойовниками. За доби великих переселень народів (III—VII ст.) на землях наших пращурів панували готи, гуни, алани, авари, хозари.

Зазначимо, що "Київська Русь", або "Давня Русь" чи "Русь - Україна" - це кабінетні терміни. Адже сучасники називали цю державу "Руська земля" або "Русь".  - О. М.) до окремих земель, які входили до складу його держави: коли новгородці прийшли просити собі князя, то Святослав із презирством спитав: "А бы пошел кто к вам?" Як відомо, пізніші князі дорожили цим великим центром і всіляко прагнули закріпити його за собою"6.  Етнічний склад підлеглих каганам і бекам був досить строкатим: це, власне, хозари, болгари й алани. Із цим населенням пов'язуються археологічні пам'ятки так званої салтівської культури (за першою знахідкою біля сучасного села Верхній Салтів, поблизу Харкова).

Передумови утворення східнослов`янської держави. Виникнення становлення і розквіт. Київської Русі. Розвиток державності на Русі в першій половині. Х ст. Соціально економічний та державний лад.  Він повернув до складу Київської Русі племінне княжіння в'ятичів, що потрапило під владу хозарів. Для цього йому довелося здійснити похід у межиріччя Оки і Волги. По тому, 968р., Святослав задав поразки Хозарському каганатове.

Київська Русь. Історія України - Ю.А.Мицик, О.Г.Бажан, В.С.Власов Історія України. Страница 1 из 4. Становлення Київської держави. Перші володарі. Закріплення за державою з центром у Києві назви Руська земля відбулося у другій пол.  До складу Київської держави увійшли також племінні союзи словенів і кривичів. Крім того, Олег підкорив і північні неслов'янські народи, зокрема мерю, весь, чудь. Об'єднуючи навколо Києва землі, Олег діяв напрочуд розважливо.  Очевидно, під час візиту княгині Ольги до візантійського імператора велися переговори і про торговельні проблеми. Ольгу-християнку не могла не зворушити грандіозність візантійських храмів.