курсова реабілітація дітей і молоді з обмеженими можливостями у спец закладах
4. Скласти таблицю основних етапів реабілітації дітей з обмежени- ми фізичними можливостями. Література. 1. Безпалько О., Едель С. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмеженими функціональними можливостями: Методичні ре- комендації // За ред. А. Й. Капської. – К: НПУ ім. М. П. Драго- манова, 2001. 9. Соціальна адаптація дітей та молоді з вадами розвитку: Звіт про НДР / Державний ін-т проблем сім'ї та молоді; Державний центр соціальних служб для молоді. – К., 2002. 10. Соціальна реабілітація дітей та молоді з особливими потребами: Інформац.-метод. збірн.
Проблемою соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями займається велика кількість науковців: Н. Грабовенко, І. Іванова, А. Капська, Л. Коваль, І. Звєрєва, В. Ляшенко, М. Малафєєв, В. Тесленко тощо. На даний час у науці накопичений чималий досвід практичної роботи з дітьми-інвалідами (Т. Носова, Ж. Петрочко, В. Ткачова, К. Щербакова та ін.). Розглянути сутність та зміст соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями. Усвідомити соціальну та соціокультурну значимість реабілітаційної діяльності в роботі з дітьми-інвалідами. Структура роботи: Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. 1.
НПУ ім.Драгоманова, Україна, Київ, 2014, 27 сторінок. Соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями. Історичний розвиток суспільної допомоги дітям з особливими потребами. Сутність та проблеми соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Шляхи та засоби соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями. Законодавчі акти як необхідна умова соціальної реабілітації інвалідів. Особливості роботи соціального педагога. Висновки.
Нормативно-правова база соціальної політики щодо дітей з обмеженими можливостями в нашій країні грунтується в першу чергу на міжнародних документах, що відображають захист вдачу дітей, у тому числі Конвенції ООН про права дитини 1989 р і Всесвітньої декларації 1990 року, прийнятої на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей. Найважливішою умовою реалізації норов і свобод людини і громадянина є проведення соціальної політики, що визнає за кожним членом суспільства право на такий життєвий рівень (включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне
Правила реабілітації дітей з обмеженими функціональними можливостями: 1) ставитися до дитини з обмеженими функціональними можливостями як до такої, що вимагає спеціального навчання, виховання та догляду; 2) на основі спеціальних рекомендацій, порад і методик поступово і цілеспрямовано Зміст соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю з обмеженими функціональними можливостями: 1) вивчення соціально-психологічного стану осіб з обмеженою дієздатністю Зважаючи на законодавчу базу та особливості потреб дітей і мо-лоді з функціональними обмеженнями важливою умовою у допо-мозі такій категорії людей є незаперечна реалізація Державних про-грам (2001 р.), що сприяє захисту інвалідів.
Завершальним етапом соціально-побутової реабілітації дітей з обмеженими можливостями є соціально-побутові пристрої – їх мешкання в квартирі із спеціально створеними побутовими умовами, які відповідають всім їхнім потребам. При організації соціально-побутової реабілітації дітей з ураженням ОРА необхідно виходити з наступних принципових положень: 1. Передбачити можливість використання дітьми з обмеженими можливостями звичайного господарсько-побутового обладнання шляхом навчання (перенавчання). 2. Оснастити наявне обладнання елементарними спеціальними пристосуваннями (насадками, важелями і т.ін.)
„Реабілітація дітей з обмеженими фізичними. та психічними можливостями в соціокультурному просторі”. Дата проведення: 31 жовтня 2006 року. Як результат, з’являються нові типи освітянських закладів. У батьків і дітей з’явилася можливість вибору різних форм навчання(надомного навчання, у спеціальній школі, школі – інтернаті, навчально – реабілітаційному центрі, спеціальному класі при загальноосвітній школі, у формі екстернату та ін.). Але це не в повній мірі задовольняє рівність прав на освіту осіб, що мають особливості психофізичного розвитку, не завжди відповідає їхнім особистим запитам і суспільним потребам.
Соціально-психологічна реабілітація молодих інвалідів допомагає їм досягти і підтримувати оптимальний рівень своєї самостійності та життєдіяльності. Головним у соціальній роботі визначають психологічну підтримку цих клієнтів при вирішенні багатьох проблем, які особливо помітно загострюються і ускладнюються в юнацькі роки — період статевого формування, переходу до дорослого життя і духовного становлення. Волонтерська допомога дітям і молоді, яким встановлено інвалідність, по суті, вміщує в собі кілька функцій: посередницьку, комунікаційну, побутову, реабілітаційну, технічну, творчу.
„Реабілітація дітей з обмеженими фізичними. та психічними можливостями в соціокультурному просторі”. Дата проведення: 31 жовтня 2006 року. Як результат, з’являються нові типи освітянських закладів. У батьків і дітей з’явилася можливість вибору різних форм навчання(надомного навчання, у спеціальній школі, школі – інтернаті, навчально – реабілітаційному центрі, спеціальному класі при загальноосвітній школі, у формі екстернату та ін.). Але це не в повній мірі задовольняє рівність прав на освіту осіб, що мають особливості психофізичного розвитку, не завжди відповідає їхнім особистим запитам і суспільним потребам.
2.2 Труднощі соціально-психологічної реабілітації дітей з обмеженими. психофізичними можливостями. ВИСНОВКИ. Правові засади задоволення особливих потреб дітей з. обмеженими фізичними та психічними можливостями у соціальному захисті, навчанні, лікуванні, соціальній опіці та громадській діяльності відображені у. численних нормативно-правових актах.
Підготувати дітей з обмеженеми можливостями до адекватних відповідей на вимоги оточення; допомогти їм оволодіти стандартними схемами поведінки з оточенням, що дозволяють подолати або запобігти відчуття власної неповноцінності. Налагодити взаємини дитини з навколишнім середовищем. Розвивати різноманітні прояви особистості дитини-інваліда. Прихід до Центру реабілітації пов'язаний з включенням дитини в групу дітей, кожен з яких наділений своїми індивідуальними рисами, а всі разом вони утворюють першу соціальну спільність, в якій їм належить налагодити взаємини і в цьому їм допомагаємо ми, пр
Соціальне виховання дітей та молоді з обмеженими можливостями у польщі. / / Про нас | Замовити авторську роботу | Додати в обране. МЕНЮ. Під поняттям соціальне виховання осіб (дітей та молоді) з обмеженими можливостями розуміємо складний, багатоступеневий процес впливу комплексних заходів соціальних інститутів та створених ними педагогічних умов, найбільш сприятливих для повноцінного функціонування особистості з обмеженими можливостями в суспільному житті і відповідно реалізації нею особистісних цілей шляхом подолання моральних, фізичних, соціальних перешкод та виконання суспільних ролей, досягнення її соціалізації і професійної активності.
РОЗДІЛ I СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ 6-15 1.1 ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ 6-9 1.1.1 Монастирський етап (Х - середина ХVIII ст.) 6 1.1.2 Медичний етап (XVIII - XIX ст.) 7 1.1.3 Лікувально-педагогічний етап (XX ст.) 8 1.1.4 Сучасний етап – від ізоляції до інтеграції. 8 1.2 СУТНІСТЬ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ 9-15 1.2.1 Проблеми реабілітації на макрорівні 11 1.2.2 Соціальні проблеми мезорівня 14 1.2.3 Соціальні проблеми мікрорівня 15. Хоч проблема соціалізації дітей, підлітків та дорослих з порушеннями психічного та фізичного розвитку дуже актуальна і в теоретичному, і в практичному відношенні.
Діти-інваліди, перебуваючи в умовах інтернатного закладу або на вихованні в сім‘ї, позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя, виявляються непідготовленими до нього у відкритому середовищі. Воно не відповідає їхнім потребам, має бар‘єри у спілкуванні. Інвалідність дитини обмежує її участь в активній діяльності. Адже людей з обмеженими функціональними можливостями у всьому світі дуже багато, і кількість їх постійно зростає. ü Підготовка дітей і молоді до самостійного життя (нестача центрів соціальної адаптації, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями, створення спеціальних служб знайомств та ін.)
1. Визначити значення соціальної реабілітації дітей з обмеженими психофізичними можливостями. 2. Розглянути законодавчу базу, щодо забезпечення соціального захисту дітей з обмеженими психофізичними можливостями. 3. Дослідити методи та визначити труднощі соціально-психологічної реабілітації дітей з обмеженими психофізичними можливостями. Правові засади задоволення особливих потреб дітей з обмеженими фізичними та психічними можливостями у соціальному захисті, навчанні, лікуванні, соціальній опіці та громадській діяльності відображені у численних нормативно-правових актах. До того ж, в державі розпочато створення системи ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Діти-інваліди, перебуваючи в умовах інтернатного закладу або на вихованні в сім'ї, позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя, виявляються непідготовленими до нього у відкритому середовищі. Воно не відповідає їхнім потребам, має бар'єри у спілкуванні. Висновки, яких дійшли автори дослідження після проведення анкетування показали, що проблеми дітей і молоді з обмеженими функціональними можливостями зосереджені у таких сферах: психологічна допомога дітям і батькам (нестача матеріально-технічного та інформаційно-методичного забезпечення інноваційних методів роботи)
Комментарии
Отправить комментарий