відомо що головним обмежувачем споживання є рівень доходу після оподаткування

відомо що головним обмежувачем споживання є рівень доходу після оподаткування

Характер кривої "доход—споживання" буде залежати від оцінки товару споживачем. Нормальні товари — це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її доход. Неякісні товари — це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача.  Так, при певному рівні доходу поїздка до іншого міста на власному автомобілі буде сприйматися як нормальний товар, і кількість таких поїздок збільшуватиметься із збільшенням доходів споживача. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач сприйматиме кількагодинну поїздку як неякісну, віддаватиме перевагу перельоту літаком, а тому поїздка на власному автомобілі перетвориться у неякісний товар.

18. Теорії споживання. Функції споживання та заощадження. Інвестиції, їх види, чинники інвестування.: Дослідження моделей споживання базується на припущенні про незмінність ринкових цін (реальна економіка), а основним об’єктивним чинником, що впливає на рівень споживання, є використовуваний доход – особистий доход після сплати податків . Прості -

Крім зміни доходу на рівень споживання і заощадження впливають і інші фактори. Насамперед це рівень багатства, що відноситься як до суспільства в цілому, так і до окремих суб'єктів. Чим більше багатство, яким володіє суб'єкт, тим більше можливостей збільшувати споживання і тим менше необхідність у збільшенні заощаджень. Зміна рівня цін (припустимо, їх підвищення) викликає двоїсту тенденцію. З одного боку, зростання цін при незмінному доході означає необхідність збільшення частки доходу, що йде на споживання. Відповідно скорочується частка заощаджень.

• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі (грошовий); • до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. застосування РРО. не застосовують, крім ФОП, які здійснюють продаж технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. не застосовують, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн., а у разі перевищення – застосування обов’язкове, крім ФОП, які здійснюють продаж технічно-складних побутових товарів, що підлягають гаранті

Оподаткування споживання — поширений прийом обкладення спроможних шарів прошарків населення. В історії багато випадків підвищеного оподаткування власників тих товарів, які розглядаються як «предмети розкоші», тобто символи багатства.  Рівень доходу обумовлює купівельну спроможність споживача. Предмети першої необхідності не так реагують на зміну доходів, як предмети розкоші. Споживання товарів нижчої якості (наприклад, картоплі, макаронів, круп) може значно скоротитися, якщо бюджет дозволить замінити їх на інші товари.  Цей зв’язок, як відомо, може мати різний характер. Коли кілька товарів призначені для задоволення майже однакових потреб, вони називаються взаємозамінними, або субститутами.

Це поняття характеризує розподіл національного доходу без посилання на джерело доходу чи суспільну верству, до якої належить домогосподарство. Такий аналіз дозволяє виявити фактори, що визначають рівень і структуру доходів окремих сімей. Доходи домогосподарств або особисті доходи – це сума грошових коштів та продуктів, отриманих або вироблених домогосподарствами за певний період часу. Джерелами формування доходів домогосподарств є заробітна плата, доходи від

Приоритетним напрямом використання наявного доходу є споживання. Тому заощадження — це та частина наявного доходу, яка залишається після здійснення витрат на споживання: S = DI – с. (7.4). Вимірювання залежності споживання і заощадження від наявного доходу здійснюється з допомогою коефіцієнтів схильності до споживання і заощадження.  Крім наявного доходу на споживання і заощадження впливають інші чинники.  Відомо, що гранична схильність до заощадження складає 0,25 і в економіці функціонує система 20%-го пропорційного оподаткування прибутків. До яких змін у розмірі рівноважного рівня випуску приведуть: а) збільшення державних витрат на 10 млн. грн.

- аналізувати основні фактори, що впливають на стан економіки; - використовувати різноманітні методи вивчення макроекономічних явищ; - характеризувати динаміку обсягів виробництва, рівня зайнятості ресурсів, рівня цін та ставки банківського відсотка, обсягів споживання, заощаджень та інвестицій, обсягів експорту та імпорту та динаміку обмінного курсу національної грошової одиниці; - виявляти макроекономічні залежності у формуванні економічного потенціалу країни; - розрізняти окремі напрями макроекономічного дослідження та специфіку їх використання в макроекономічному регулюванні.

На основі кривих «дохід—споживання» можна побудувати криві Енгеля. При їх побудові на осі абсцис відкладається дохід споживача (I), а на осі ординат — кількість куплених товарів (Q). Криві Енгеля показують, що зі зростанням реальних доходів споживання вторинних благ зростає швидше, ніж благ першої необхідності. Насамперед відбувається насичення продовольчими товарами, потім – промисловими товарами стандартної якості й тільки пізніше – високоякісними товарами й послугами. Крива «ціна – споживання» характеризує вплив зміни цін на відносну заміну одного блага іншим.

Рівноважний рівень доходу. Якщо уряд збільшить витрати до 40 млрд. грн. з метою стимулювання економіки, як зміниться рівноважний рівень доходу; яким буде значення мультиплікатора видатків, як зміниться сальдо бюджету. Якщо уряд збільшить податки до 50 млрд. грн. при рівні державних витрат G = 30 млрд. грн., як зміниться рівноважний рівень доходу, яким буде значення мультиплікатора видатків, як зміниться сальдо бюджету? Якщо уряд збільшить витрати до 40 млрд. грн. і податки до 50 млрд. грн. як зміниться рівноважний рівень доходу, яким буде ефект мультиплікатора, як зміниться сальдо державного б

- аналізувати основні фактори, що впливають на стан економіки; - використовувати різноманітні методи вивчення макроекономічних явищ; - характеризувати динаміку обсягів виробництва, рівня зайнятості ресурсів, рівня цін та ставки банківського відсотка, обсягів споживання, заощаджень та інвестицій, обсягів експорту та імпорту та динаміку обмінного курсу національної грошової одиниці; - виявляти макроекономічні залежності у формуванні економічного потенціалу країни; - розрізняти окремі напрями макроекономічного дослідження та специфіку їх використання в макроекономічному регулюванні.

Після вивчення доходів домогосподарств доцільно перейти до розгляду витрат домогосподарств. Домогосподарства є головною групою, що витрачає, в економіці, тому від того, як домогосподарства розпоряджатимуться своїми доходами залежить в цілому стан економіки. Як вже було сказано в попередніх лекціях, дохід (дохід після виплати податків), що розташовується, розподіляється на споживання і заощадження.  Споживання– це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні і побутові послуги. Споживчі витрати можуть бути класифіковані по різних ознаках.

доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови, що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики)  165.1.21. сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за.

Доходи — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Перелік доходів, які не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, наведено у ст. 136 Податкового кодексу.  Крім того, до доходів платника податку для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не належать

Важливою характеристикою податкової політики держави є рівень податкового навантаження на платників податків та економіку країни в цілому. Податкове навантаження - це фінансовий індикатор, що характеризує обсяги податкових вилучень, які впливають на економіку в цілому та на окремих їх платників. Сутність податкового навантаження держави розглядають з двох сторін: якісної та кількісної. Якісна характеристика податкового навантаження проявляється в його визначенні як показнику, що вказує на ефект від впливу податків та прирівняних до них платежів на соціально-економічне становище в країні, тобто

Проведене дослідження місця податків на споживання в структурі фіскальних важелів національної економіки засвідчило, що податки на споживання є одним із основних видів обов’язкових платежів, які формують податкове навантаження на економіку країни. Спостерігається витіснення податками на споживання інших видів обов’язкових платежів, що підвищує залежність бюджету від кон’юнктури ринку, обсягів та структури споживання та призвело до скорочення державних доходів у розпал кризи.